АЛЬТРУЇ́ЗМ, у, ч., книжн. Безкорисливе піклування про благо інших і готовність жертвувати для інших своїми особистими інтересами; протилежне егоїзм. Побіда альтруїзму над класовим егоїзмом, якою кінчається повість ["Захар Беркут" І. Франка], здається нам утопічною і не зовсім натуральною (Коцюб., III, 1956, 39).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 37.