АЛЬКИ́Р, а, ч., діал. Альков. Милян жив по-панськи. В нього були дві світлиці й алькир і кухня (Мак., Вибр., 1954, 211).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 36.