АЛХІМІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до алхі́мія. Цей портрет, ясна річ, зберігся в алхімічній майстерні Іваненка ще від отців домініканців (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 407); [Єзерський:] Він вживає якісь ін’єкції нікому не відомих препаратів, якихось трохи не алхімічних сполучень (Коч., II, 1956, 87).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 665.