АЛЕГОРИ́ЗМ, у, ч. Алегоричний спосіб висловлювання або зображення. Третя важна признака [ознака] шкільної драми.. се алегоризм (Фр., XVI, 1955, 215); В "Казках життя" [Якуба Коласа] діють лише образи природи. Алегоризм служить тут письменникові одним з мистецьких засобів для розкриття явищ життя (Нар. тв. та етн., 4, 1962, 59).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 33.