АКТИ́ВНО. Присл. до акти́вний 1. Сім’я дуже одбиває людей від їх давніх друзів, .. не то, щоб вони забували чи переставали любити своїх друзів, але їм якось нема часу і настрою виявити се так активно, як перше (Л. Укр., V, 1956, 198); Піонерський загін активно бореться за успішність (Донч., V, 1957, 495).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 29.