А́КАЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до а́кати.

∆ А́каючі го́вори — говори, яким властиве акання. На правобережжі Десни в багатьох акаючих говорах.. він [перехід "о" в "а"] зустрічається лише зрідка (Нариси з діалектології.., 1955, 78).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 26.