АВТОРИТА́РНИЙ, а, е, книжн.

1. Заснований на беззастережному підпорядкуванні владі, авторитетові. Революція є, безсумнівно, найавторитарніша річ, яка тільки можлива (Ленін, 25, 1951, 396).

2. Який прагне незаперечно утвердити свій авторитет (у 1 знач.); владний.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 14.