АВТОПОЇ́ЛКА, и, ж., розм. Те саме,що автонапува́лка. Приходить вона [худоба] у корівник і п’є з автопоїлок свіжу, грунтову, здорову воду (Горд., Цвіти.., 1951, 37).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 13.