АВА́НС, у, ч. Частина грошей (або продуктів), яка дається наперед у рахунок майбутньої платні за роботу, товар і т. ін. [Пузир:] А мені дасте сто тисяч авансу, то я вам на весь завод постачу буряка (К.-Карий, II, 1960, 322); Добра половина колгоспників перебрала хліб авансами (Минко, Вибр., 1952, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 8.