АБРЕВІАТУ́РА, и, ж. Слово, що становить скорочення двох або кількох слів, напр.: колгосп, райвиконком. Він користувався в значній мірі готовою вже поезією мови, готовим запасом абстракцій і абревіатур (Фр., XVI, 1955, 265); Окрему групу серед складних слів становлять так звані абревіатури, або складноскорочені слова (Курс сучасної укр. літ. мови. І, 1951, 424); // Літерне скорочення кількох слів, напр.: УРСР, КПРС; // Загальноприйняті скорочення слів на письмі, напр.: і т.д., див., і т.ін., пор.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 5.