Які книги і записки примістили в ній старинні мешканці тої країни? Як далеко в глубину істновання людського роду на землі сягають вони? Чи заховались в них ще старші перекази людського роду про початки сьвіта, — старші від тих, що їх найдено в нїнївській та нїппурській бібліотеках, а які — як вже знаємо — стали первовзорами для анальогічних (подібних) казок жидівського народа?
А передовсїм — чи заховались вони в руїнах уруської сьвятинї по нинїшний день, аби засьвідчити усьому сьвітови про безмежну давнину істновання людського роду на землї й його прадавню цівілїзацію, — на усї ті питання дадуть нам докладну відповідь американські учені вже в короткім часї. Приготовання до розкопок руїн нїппурської сьвятинї вже почали ся. Як будемо жити, познакомимо ся і з ними.
Коментарі
1) Charles Robert Darwin родив ся 1809 p., умер 1882 p. Один з найбільших учених сьвіта. Знаменитий дослїдник природи й автор многих наукових творів, з яких слїдуючі два творять радикальний зворот в дотеперішних дослїдах природи:
1. – On the origin of species by means of special selection, 1859.
Сю книжку перевели німецькі учені на свою мову три рази: 1863, 1883 і 1902 р. Окрім того переведено сю многоважну книгу на yсі культурні мови цїлого сьвіта — крім української.
2. – The descent of man and on selection in relation to sex, 1871.
Вплив Дарвіна на дальші дослїди природи був так великий, що його названо Копернїком або Нютоном »орґанїчного сьвіта». Зразу оборонці старовини накинули ся на знаменитого ученого безпримірними лайками, але згодом мусїли замовкнути перед непоборними його доказами. Правда побідила!
2) Аґностицизм — слово грецьке й означує в новітній анґлїйській фільософії напрямок споріднений з так званим трансцендентальним ідеалїзмом (Новокантіянїзм), що займаєть ся лише тим, що можна нашим розумом певно поняти, а навпаки виключає з обсягу фільософії усе теє що в непонятне (на примір: остання причина річий, бутє і суть Бога і т. п.) Так отже Аґностицизм ріжнить ся від Атеїзму (безбожність) тим, що не заперечує божества, але заявляє, що не може про се нїчого знати. Творцями Аґностицизму були славні анґлійські учені Гоксли (Huxley) і Г. Спенсер (Spencer.)
3) Останні наукові дослїди ствердили й поглубили Дарвінові думки. Хто читає по анґлїйськи, може довідатн ся про теє докладнїйше з слїдуючих знаменитих книг, що вийшли недавно:
1. – Prof. G. F. Scott Elliot: Prehistoric Man and his story. With 64 illustrations & diagrams. — London, 1915. — Сторін 1–400.
2. – Henry F. Osborn: Man of the Old Stone Age. Their environment, Life and Art. New York, 1916. — Сторін 1–26 і 1–545. — З многими образкамп. — Опис тої книги найдете в другій і третій книжцї «України.»
4) Порівнай:
Skinner: Commentary on Genesis.
S. R. Driver: The Book of Genesis, 1904.
Gunkel: Die Sagen der Genesis, 101, — а передовсїм: Schoepfung und Chaos in Urzeit und Endzeit, Goetingen, 1895.
Jeremias: Das alte Testament im Lichte des alten. Orients, 1904.
Schrader: Keilinschriften und das alte Testament, 1883.
Loisy: Les mythes babyloniens et les premiers chapitres de la Genese,1901.
Zimmern: Bihlische und babylonische Urgeschichte (Der alte Orient, 1901).
Budde K.: Die biblische Urgeschichte.
Pinches: The old Testament in the Light of the Historical Records and Legends of Assyria and Babylonia, 1902.
Вкінциж найновійші працї Ястрова, Кінґа, Локенбіла, Бартона і пр.
Дуже поучаючою і пожиточною вважаю статю професора М. Powis Smitha під заголовком:
Some Problems in the early History of Hebrew Religion. (A. J. S. L., 1916.)
Про спір викликаний славною книжкою проф. Делїцша п. з. Віbel u. Babel, читай:
Oettli S.: Der Kampf um Bibel und Babel, 1903. З тою часу виросла на повисшу тему великанська література на всїх мовах усього культурного сьвіта.
5) Учені написали про Мойсея та про буцїм то ним зложені сьвяті книги жидівського народа чикало книг. Хто читав по нїмецьки довідаєть ся про усе те дуже докладно з знаменитої книги німецького ученого Г. Ґрессмана п. з.: Mose und seine Zeit, Goettingen, 1913.
6) Про усе те учені ріжніїх народів написали чимало книг. Найважнїйші з них є слїдуючі:
По француськи:
Delegation en Perse. Memoires publics sous la direction de M. J. de Morgan, delegue general. Tome IV. Textes Elamites — Semitiques, deuxieme serie, par V. Scheil, Profeseur a l’ Ecole pratique des Hautes Etudes. Paris, Ernest Leroux, 1902.
По нїмецьки:
Prof. Dr. D. H. Mueller: Die Gesetze Hammurabis und ihr Verhaeltnis zur mosaishen Gesetzgebung sowie zu den Tafeln. — Text im Umschrift, deutsche und hebraeische Uebersetzung, Erlaeuterung und vergleichende Analyse — Wien, 1903 (Alfred Hoelder).
По польськи вийшов той самий твір віденського ученого під заголовком: Dr. D. H. Mueller: Ustawy Hammurabiego і ich stosunek do ustawodawstwa mojzeszowego jakoteż do dwunastu tablic.» — Wydanie polskie. — Stryj, 1905.