Перша ніби Мойсеєва книга, прозвана в нашій церковній мові книгою Битія, у Греків книгою родів (Ґенезеон або коротко Ґенезіс), а у Жидів Берешіт або Сефер Берешіт (книга початку), починаєть ся ось якими оповіданнями:

Глава І.

1. На початку, коли Бог сотворив небо і землю,
2. а земля була невидима й певпорядкована і пітьма лежала на морі і дух божий сидїв на водах,
3. тоді сказав Бог: «Нехай буде сьвітло!» І стало ся сьвітло.
4. І бачив Бог, що сьвітло було добре. Тодї Бог розлучив сьвітло від пітьми.
5. І Бог назвав сьвітло днем, а пітьму назвав нічю. І зробив ся вечір і ранок — перший день.
6. Бог мовив: «Нехай буде твердь між водами і нехай розлучить води одні від одних». І так стало ся.
7. Так зробив Бог твердь, і розлучив воду під твердю від води над твердю.
8. І Бог назвав твердь небом. Так зробив ся вечір і ранок — другий день.
9. Бог мовив: «Нехай збереть ся вода під небом на однім місці, щоб було видно сушу.» І так стало ся.
10. І Бог назвав сушу землею, а зборище води назвав морем. І бачив Бог, що се добре.
11. Бог мовив: «Нехай випустить земля зелень, зїлє, що родить насїнне, і овочеві дерева, що приносять плоди на землї в своїм родї, з якого є їх насїнне.» І так стало ся.
12. Земля випустила зелень: зїлє, що родить насїнє в своїм роді, і дерева, що приносять овочі у своїм родї, в якім є їх насїнне. І бачив Бог, що се добре.
13. Так зробив ся вечір і ранок — третїй день.
14. Бог мовив: «Нехай будуть сьвітила на тверди небесній, аби розлучали день і ніч; вони мають виявляти знаки і часи, днї й роки,
15. і мають бути сьвітилами на тверди небесній, щоб сьвітили на землю.» І так стало ся.
16. Так зробив Бог оба великі сьвітила: більше сьвітило, щоб володїло над днем, і менше сьвітило, щоб володїло над нічю, і звізди.
17. І Бог поклав їх на тверди небесній, аби сьвітили на землю.
18. аби володїли над днем і нічю і аби роздїляли сьвітло від пітьми. І бачив Бог, що се добре.
19. Так зробив ся вечір і ранок, четрвертий день
20. Бог мовив: «Нехай заграє вода юрбами живих істот і нехай полине птаство понад землею перед твердю небесною.»
21. Так сотворив Бог великі морські дракони і всї живучі істоти, якими кипить вода, і всяку крилату птицю в своїм радї. І бачив Бог, що се добре.
22. Бог благословив їх і мовив: «Будьте плодючі і множіть ся і наповняйте воду в морі, а птаство нехай множить ся на землї.»
23. Так зробив ся вечір і ранок, пятий день.
24. Бог мовив: «Нехай земля виведе живі істоти по їх роду: скотину, хробацтво і полеву дичину по їх роду.» І так стало ся.
25. Бог зробив полеву дичину по її роду і скотину по її роду і всяке хробачє на землї по його роду. І бачив Бог, що се добре.
26. Бог мовив: «Зробімо людий на наш образ і подобу, нехай вони володіють над рибами морськими і над птахами небесними і над скотиною і над усею полевою дичиною і всїм хробацтвом, що повзає по землї.»
27. Так сотворив Бог чоловіка на свій образ; на образ божий сотворив його; як чоловіка й жінку сотворив їх.
28. І Бог благословив їх і мовив до них: «Будьте плодючі і множіть ся і наповняйте землю і робіть її підвладною собі, і пануйте над рибами морськими і над птахами небесними і над усяким звірем, що рухаєть ся по землї.»
29. І Бог мовив: «Даю вам тепер усе зілє, що плодить сїмя на всїй землї, і всї дерева, що приносять овочі, в яких містить ся сїмя: се має бути ваша пожива.
30. «І всїй полевій дичинї і всьому небесному птаству і всьому, що повзає по землї і має в собі живий дух, даю зелень зїлє на поживу.» І так стало ся.
31. І Бог оглянув усе, що зробив, і ади все було дуже добре. Так зробив ся вечір і ранок — шестий день.

Глава II.

1. Так були довершені небо й земля з усїм їх військом.
2. І Бог докінчив семого дня свою роботу, яку зробив; і спочив семого дня від усеї роботи, яку зробив.
3. Тодї благословив Бог семий день і осьвятив його, бо в ньому він спочив від усеї роботи, яку робив і довершив Бог.
4. Отсе родовід неба й землї, як вони були сотворені.

Заки перейдемо до розбору сього оповідання, скажемо кілька слів про ті цифри, що стоять перед кождим реченнєм і які звуть ся зачалами.

Подїл книг св. письма на глави і зачали не був зроблений первісними авторами сих книг. Се зроблено геть пізнїйше, коли ті книги стали ся предметом науки по рабінських школах. Зроблено сей подїл не зовсїм відповідно до змісту, а так тілько, аби допомогти памяти при виучуванню і аби лекше було знайти якесь місце при суперечцї. Що на зміст при тім звертано менше уваги, бачите зараз із першого роздїлу: тут оповіданнє переходить до другого роздїлу і уриваєть ся не то на четвертім зачалї, але на половинї четвертого зачала. Коли заглянете до перекладу Кулїша, то побачите, що ся половина четвертого зачала зовсїм не відділена від другої половини, злучена з нею протинком, немов се все одно реченнє; тимчасом, як зараз побачимо, се не тілько окреме реченнє, але початок нового оповідання про сотвореннє сьвіта, коротшого, але за те зовсїм суперечного з першим, написаного иншим автором і з иншою метою.