Є в д о к і я К о р н і ї в н а. Де там нема! Ще позаторік купила.

С и д і р С в и р и д о в и ч. Коли є персні, то й поміняйтесь, діти, нехай ми, старі, на старості літ натішимось вами.

Є в д о к і я К о р н і ї в н а виносить з кімнати перстень і надіває Євфросині на палець;

Г о с т р о х в о с т и й і Є в ф р о с и н а міняються перснями.

С и д і р С в и р и д о в и ч. Коли так добре склалося діло, то й за могорич. Покликати б, стара, сестру Горпину.

Г о с т р о х в о с т и й. (як опечений). Ой, не треба! Вони з Оленкою тепер натомились: мабуть, вже сплять.

Є в ф р о с и н а. Неначе зроду не бачили тітки! Сказати правду всім у вічі, мені б не хотілось, щоб моя тітка була на моїм весіллі. Вона тут нашуробурить так, що мені буде сором перед моїми пансіонськими подругами.

Г о с т р о х в о с т и й. Який у вас великий розум. Євфросино Сидоровно! Я тільки стою та дивуюсь, витріщивши очі. Отак і мені здається, як вам. Чи не можна б було нам повінчатись хоч би і сієї неділі, щоб Скавичиха і не прочула про те?

С и д і р С в и р и д о в и ч. Трохи буде швидко. Та треба ж і дочці сукню білу пошити.

Є в д о к і я К о р н і ї в н а. Вже готова й сукня, й білі черевики купила я сама. Тільки взяти в лавці білі трясучки на голову та дещо до сукні попришпилювати, та хоч і завтра до вінця.

Г о с т р о х в о с т и й. Ото й добре! То й повінчаємось у неділю.

В с і. Хоч і в неділю. Нічого нам одкладати.

Завіса падає

ДІЯ П’ЯТА

Двір Рябка; на дворі стоїть хата з ґанком; направо — баркан з брамою і хвірткою, наліво, під гору — сад, обгороджений тином.
Далеко видно гори, на горах — Андріївська церква, Десятинна, Софійський собор.
Сонце на заході.

ВИХІД 1
Х и м к а с а м а.

Х и м к а (замітає двір мітлою). Другим людям неділя, а тобі нема ні празника, ні неділі в сих хазяїнів. Вони весілля справляють, а ти мети двір у неділю, ще й піском посипай, ще й зеленою травою потруси, бо бач велика пані поїде вінчатись. Знаємо, з яких ви панів. І я була б такою самою панею, якби був живий мій чоловік.

ВИХІД 2
Х и м к а й С и д і р С в и р и д о в и ч.

С и д і р С в и р и д о в и ч. Химко? Піймай собаку та прив’яжи на ланцюг, щоб часом не кинулась на кого та не обірвала якій-небудь панні весільної сукні. (Входить у хату.)

Х и м к а. Хіба в мене собачі ноги, щоб я за собаками бігала?

ВИХІД 3
Н а с т я, О л ь г а й В а р в а р а.

Н а с т я входить в хвіртку і йде до ґанку.

За нею входять О л ь г а й В а р в а р а, убрані по-весільному.

О л ь г а і В а р в а р а (до Насті). Добривечір тобі! Потривай лиш! Як ми разом з’їхались, неначе змовились.

Н а с т я (стає серед двора). Доброго здоров’ячка, мої дорогі. (Цілується з обома.)

О л ь г а (до Насті). Як же ти гарно убралась! Зовсім, як до вінця. Яка гарна матерія! (Лапає.) А по чому аршин?

Н а с т я. Трошки дорога матерія: по два карбованці платила.

В а р в а р а (тихо). Отже й збрехала; я вже знаю, що платила по півтора карбованці.

О л ь г а (до Насті). Для твоєї сукні коли б не одкинувся Гострохвостий од своєї Євфросини.

В а р в а р а. Я б на його місці одкинулась од неї й без того.

Н а с т я. Вже й бере! І де в його ті очі були? Хіба ж у нас нема кращих паннів. Сам як чорнобривець, а бере сову.

В а р в а р а. Вже й бере! Ніс, як карлючка! (Сміється.)

О л ь г а. Очі, як цибуля. (Сміється.)

Н а с т я. Одначе чого ж ми тут стоїмо? Ходімо в хату.

В с і т р и. Ходімо! Ходімо! (Йдуть у хату.)

ВИХІД 4
В хвіртку входять два м и т р о п о л и ч і б а с и в сіртуках.

1-й б а с. Та цей дом мені по знаку. Я тут був з Кирилом та Тарасом.

2-й б а с. Чи добре ж приймали?

1-й б а с. О, ще й як добре! Хазяїн і хазяйка дуже люблять пісні і трохи нас на руках не носили. Та тут ми гуртом уклали в копи мало не дві відрі горілки. Он де Гострохвостий надибав собі дівчину! Ой братику, та тут нас жде велика випивка. Спасибі Гострохвостому, що попросив нас на весілля. За те ж я йому так одкатаю апостола, що церква буде дрижати!

2-й б а с. Піддам і я басом жару. Ну вип’ємо ж цього вечора!

1-й б а с. О, що вип’ємо, то вип’ємо! От буде лахва!

ВИХІД 5
Т і с а м і і Г о с т р о х в о с т и й з двома ш а ф е р а м и.

Г о с т р о х в о с т и й. (до басів). Здрастуйте! Як живете, як двигаєтесь!

Б а с и. Вашими молитвами помаленьку живемо! Цей двір нам трошки по знаку. Добрі люди живуть в цім дворі і, здається, не вбогі.

Г о с т р о х в о с т и й. О, не вбогі.

Ш а ф е р и. Авжеж не вбогі. Рябкова лавка швидко перейде на першу улицю на Подолі.

Б а с и (до Гострохвостого). Наберете в кишені всякого добра?