85.Євангеліє від Іоанна, X, 1.
86.Євангеліє від Іоанна, XIV, 15.
87.Послання Павла до галатів, І, 8.
88.Скорочена цитата із "Об’явлення Іоанна Богослова" (Апокаліпсис), XXII, 18-19.
89.Послання Павла до филил’ян, III, 17-19.
90.Це сказав не Павло, а Петро в Першому посланні, IV, 5.
91.Євангеліє від Іоанна, І, 12-13.
92.Яків та Ісав — біблійні персонажі, сини Ісаака та Ревегки; старший син Ісав продав братові Якову своє первородство за хліб і сочевичну юшку (Буття, XXV, 29-34).
93.Євангеліє від Луки, XVI, 15.
94.Григорій (Чудотворець, ? — 270 рр. н. е.) — єпископ Неокесарії, автор ряду богословських книг; Василій Великий (329-378) — християнський богослов; Златоусти Іоанн (347-407) — богослов, автор багатьох проповідей, книги "Про священство" та ін.
95.Послання Павла до галатів, III, 27.
96.Євангеліє від Луки, ХХІІ, 27.
97.Євангеліє від Луки, IX, 48.
98.Анна — за євангельською легендою, іудейський первосвященик, тесть Каіафи, який судив Христа. Каіафа — призвісько іудейського первосященика Йосифа, поставленого римською владою. Він порадив покарати Христа смертю, брав участь у суді над ним, переслідував його послідовників.
99.Пілат Понтійський — римський намісник Іудеї, затвердив смертний вирок Христу. Ірод Великий (73-4 рр. до н. е.) — цар іудейський, відзначався жорстокістю, за євангельською легендою, в його правління народився Христос.
100.Дії апостолів, XX, 28.
101.Дії апостолів, XX, 29.
102.Перше послання Павла до Тимофія, III, 2-7.
103.Подальша повість про напад римокатоликів на Афон — не належить перу І. Вишевського, він виписав її з якоїсь старослов’янської книги, додавши свої супровідні вставки.
104.Матеолог Михайло — візантійський імператор Михайло VIII Палеолог (царював з 1259 по 1282 р.); Калойян (Камен) — болгарський цар з 1196 по 1207 р. В описі, який тут подається, змішано події, пов’язані з прийняттям унії візантійським імператором Михайлом Палеологом (6 червня 1272 р.),і події т. зв. Четвертого хрестового походу в час царювання Калойяна. Напад на Афон та землетрус, описаний тут, був за Михайла Палеолога — це він воював, а потім укладав мир з латинцями.
105.Пропондія (Пропонтида) — Мармурове море; Фракія — історична область на сході Балканського півострова між Егейськнм, Чорним та Мармуровим морями; Феталія — Фессалія, область на півночі Греції в басейні р. Пенея; Ахаїя — давня назва північної приморської області Пелопоннеса (Греція). Пелоповий острів — це півострів Пелопоннес.
106.Послання Павла до римлян, XII, 19.
107.Георгій Зограф — монастир на північно-західному схилі Афона. За легендою, в цьому монастирі образ великомученика Георгія сам по собі написався на дошці, тому Георгія назвали Зографом, тобто живописним.
108.Перше соборне послання Петра, III, 14.
109.Євангеліє від Іоанна, XIV, 26.
110.Євангеліє від Іоанна, XIV, 16.
111.Вільний переказ слів Євангелія від Іоанна. XVI, 12-13.
112.Едем — за біблійними легендами, рай.
113.П’ятий євангеліст. — Ідеться про апокрифічні Евангелія, не узаконені церквою, які, в основному, розповідають про дитинство Христа ("Першоєвангеліє Якова", "Євангеліє Хоми"), а "Никодимове Євангеліє" і "Дії Пілата" — про страждання Христа.
114.Сім боговибраних соборів — це т. зв. вселенські собори, зібрання представників церкви для вирішення питань і справ віровчення, устрою та управління церквою. Сім соборів — це ті, які відбулися до розколу християнської церква на західну та східну.
115.Махомет Сарасинський — Мухаммед (бл. 570-632), релігійний проповідник, засновник ісламської релігії.
116.…Аполлінарієві бездушність та безумство… — Аполлінарій Молодший, єпископ лаодикійський (жив у Сірії в IV ст.), засновник секти аполлінаристів, його вчення було засуджене на багатьох соборах, оскільки він заперечував божественність Христа. Аполлінарієва бездушність — заперечення присутності святого духа в Христі.
117.Навуходоносор (604-562 або 561 рр. до н. е.) — вавілонський цар-завойовник, захопив Сірію, Фінікію, Палестину, пограбував і зруйнував Єрусалим.
118.Єффаєве спалення… — Єффай (Їфтах) — суддя ізраїльський, за біблійною легендою, віддав у жертву богу через спалення рідну дочку в подяку за перемогу вад ворогами.
119.Ксеропотамська обитель (Ксеропотам — по-грецькому сухорічна)-один із найдавніших афонськнх монастирів на західному схилі. В часи Михайла Палеолога справді був зруйнований землетрусом.
120.… розпалися, як колись Єрихон при Ісусі, сині Навинім… — Єрихон — одне з давніх міст Палестини в Йорданській долині поблизу Єрусалима; його взяв в облогу іудейський цар Ісус Навін і, за біблійною легендою, стіни міста розсипались од звуку його труб.
121.Сорок святих мучеників — сорок християн, що постраждали в 320 р. в Севатії Вірменській. Пам’ять відзначають 9 березня ст. ст.
122.… Романа та інших… — У VIII ст. обитель Ксеропотам на Афоні запустіла, так само був у занепаді й храм на честь сорока мучеників. Обитель і храм відновив візантійський царевич Павло, який звернувся до імператора Романа (очевидно, Першого, царював з 919 по 944 рр.) по допомогу.