Про УКРЛІТ.ORG

Хлопці від Катеринки

C. 4

Покальчук Юрій Володимирович

Твори Покальчука
Скачати текст твору: txt (74 КБ) pdf (111 КБ)

Calibri

-A A A+

I тоді вона потягла хлопця на себе, і він відчув, що вона також зовсім гола, і її теплі груди видалися м’яким дивом під його твердими і пласкими грудьми, і він незграбно обхопив її обома руками, і тепер сам вже цілував у вуста, трохи несміливо, але вперто і пошуково.

I вона розвела ноги і взяла його пульсуючий від напруження стрижень рукою і підвела до свого отвору і вставила кінець стрижня в себе, а тоді ухопила Михайлика обома руками за сідниці і попхнула його на себе, і він вже й сам подався стрижнем вперед, відчуваючи м’яку і найкращу в світі місцину для свого вивченого поки що тільки самотньої суходрочки спраглого чоловічого кінця, і це було диво, і щастя, і розкіш, і блаженство, і входив він у неї так м’яко і твердо водночас, як ніж у масло, таке промайнуло у нього в голові в якусь мить, і вона почала рухати його сідницями, і він збагнув автоматичну науку кожної живої істоти, яка втрапляє в сексуальний танок, і почав рухатися в ній так, як веліла йому природа самця, і Катерина вищала і кричала під ним, і рвалась в нього і до нього, нарешті все є, нарешті вона це має, як довго вона цього прагнула, ось воно, ось воно, ось воно.

Катерина кінчила з ним ще в першому акті двічі, майже одразу, як тільки він увійшов у неї, і потім знову, коли він почав кінчати, і потім ще раз, коли він вже кінчив, звиваючись і стогнучи на ній, і не в силах відірватися від жінки, і вийти з неї, віи так і лежав на ній, не виходячи, йому було добре, як ніколи в світі.

Він врешті хотів вийти, але вона не пустила його, щаслива від його юначого тіла на ній, від його ваги на своєму тілі, від того, що в ній все ще є всунутий його стрижень, замовклий, зм’яклий, але живий, і Михайлик просто заснув на ній і в ній, і це тривало недовго, але сон був, як казка про щастя, і він прокинувся від того, що його стрижень вже встав знову, і був там і вимагав дії, і вона також не спала, і відчувши напруження його члена у себе всередині, почала тихенько трахати себе ним, тримаючи Михайлика за сідниці, і тут він прокинувся зовсім, і тепер знав, як це, і знав, що це, і погнав вже одразу грамотніше і міцніше, і знову вона кінчила і раз, і другий, і третій, і врешті він скінчив теж, і вона з ним разом.

Вони качалися на ліжку, як божевільні, здавалося, неспроможні вже, не в силах розчепитися, але ось воно — надходить завжди хвилина, коли треба таки розходитися.

I він вийшов з неї, і лежав голий, вже зовсім не соромлячись, і вона нахилилась і поцілувала його в стрижень, просто поцілувала, як в щічку, і відхилилась, але в наступну мить нахилилась знову, і узяла його в рот, і трохи попестила, і це вже була rpa, a не пошук пристрасті, і він почав знову набухати, але вона тоді відсторонилась і встала з ліжка, і втомлено, але чітко сказала:

— Hi! Поки що досить, маємо ще багато часу попереду!

I лише тут до Михайлика дійшло, що це чужа жінка, що з ним трахалась дружина Петра, і що Петро прийде додому увечері, і як він буде дивитись йому в очі.

Та й взагалі, як тепер все буде?!

Але Михайлик водночас раптом відчув й інше. Він відчув, що безмежно любить Катерину, бо насправді закохався в неї з першого погляду, ще коли тільки її побачив, ще до того, як вона підійшла до нього біля ФЗУ, і спитала, чи він хоче в них жити.

Вона чудова, прекрасна, найкраща і найгарніша жінка в світі, і він щаслива людина, і за кілька років, коли він буде старший, може, Катерина розлучиться з Петром і буде жити з ним, Михайликом, бо це ж вона, Катерина, його полюбила, вона його вибрала, вона, вона, вона…

Але що ж тепер далі?

Він спитав у Катерини:

— А що далі? Як тепер бути? 3 Петром як бути? Я почуваю себе по-дурному. Тобто я щасливий, я

просто щасливий. Ти така чудова, я люблю тебе! Я просто люблю тебе! Але ж Петро? Як мені дивитись йому в очі? А потім — я тепер не можу уявити тебе з ним, як я подумаю, що ти з ним трахаєшся, я здурію від ревнощів, що робити?

Катерина, теж гола, лежала перед Михайликом і перебирала волоссячко над його стрижнем, гей би масувала чи робила там зачіску.

— He хвилюйся за це! Тут все гаразд! Я люблю Петра. Він мій чоловік і чудова людина! I я не хочу його лишати в біді, але війна…

I вона розповіла Михайликові всю свою історію з Петром після повернення, і сказала, що він знає, що в неї з Михайликом можуть бути статеві зносини.

— А що йому робити? Я так жити не зможу, я не черниця. А узяли от ми тебе на квартиру, і з тобою мені чудово, і все добре. I він звикне з часом, що так є, і так має бути, і все влаштується, як діти в школу.

Якось воно важко вкладалося все в голові у Михайлика, але таки хоч химерно, але вкладалося, бо це було приємно, це було чудово, це було найкраще, чого лиш можна було собі забажати в його віці і становищі.

I тому це все якось виправдовувалось і пояснювалось. Бо так завжди, коли добре. Природа людська знайде сотню виправдань будь-якій ситуації, навіть самообманних, аби позірно все сходилось. Лиш десь там, у глибині, можуть виникати якісь підозри, що все так просто, і все так не буде, що колись однаково це має якось розв’язатись і розплутатись. Бо попри кожен самообман однаково людина інтуїтивно знає, де правда і де ні.

Покальчук Ю. В. Заборонені ігри: Повісті / Худож.-оформлювач І. В. Осипов. — Харків: Фоліо, 2005. — 222 с. — С. 125-158.
 
 
вгору