* * *

Відлине день без’язикий
І чути в тиші нічній:
Люди, дерева, ріки
Тужно кричать: «Не бий!».

Затулити вуха. Заплющити очі.
А втім не варто, бо я вже звик.
Щогодини, щодня, щоночі,
Немов білокрів’я, ковтати крик.

1968