Це припущення могло б бути більш правдоподібним, коли б воно відповідало істині й коли б не було т р е т ь о г о   п р и п у щ е н н я, яке й являється тим, що з нього й мусить виходити історик літератури, вивчаючи нашу сьогоднішню літературну дійсність.

— Ч и   н е   т о м у   П р о л і т ф р о н т   с а м о л і к в і д у в а в с я, — робимо третє припущення, — щ о   п і с л я   о с т а т о ч н о ї   д и с к р е д и т а ц і ї   ж и т т я м   к о л и ш н і х   п о г л я д і в   й о г о   і д е о л о г і в   н а  ш л я х у   р о з в и т к у   п р о л е т а р с ь к о ї   л і т е р а т у р и   в и я в и л а с я   ц і л к о в и т а   н е с п р о м о ж н і с т ь   ц и х   ж е   т а к и   і д е о л о г і в   н а м і т и т и   д л я   о р г а н і з а ц і ї   н о в і   ш л я х и   й   н о в у   ч і т к у   у с т а н о в к у ?   Ч и   н е   т о м у   п и с ь м е н н и к и   П р о л і т ф р о н т у   в и з н а л и   з а   д о ц і л  ь н е   і с н у в а н н я   о д н о г о   В У С П П у   і   в с і   в и я в и л и   б а ж а н н я   в с т у п и т и   д о   ц і є ї   о р г а н і з а ц і ї,   щ о   в у с п п і в с ь к у   г е н е р а л ь н у   л і н і ю   с х в а л е н о   б у л о   д о б о ю   й   щ о   в с я к а   і н ш а   л і н і я,   т а к и м   ч и н о м,   п р и в о д и л а   б   д о   к о л и ш н ь о ї   д и с к р е д и т о в а н о ї   с и с т е м и   п о г л я д і в   п р о л і т ф р о н т і в с ь к и х   і д е о л о г і в?

Ніяких нових шляхів й ніяких чітких установок, шо різко його відмежували б від системи вищезгаданих поглядів, Пролітфронт, безперечно, не мав. Отже, одна ця відсутність провідної лінії заперечує ідеологічну тотожність між ВУСППом і Пролітфронтом. Отже, й боротьбу між ВУСППом і Пролітфронтом (а така боротьба, безперечно, велася, хоч і в прихованій формі) можна розцінювати тільки як боротьбу, яка мала в своїй основі громадсько-ідеологічні прикорні.

І справді: хіба ідеологічну тотожність з ВУСППом могли утворити спроби кількох пролітфронтівців перейти на сучасну тематику й спроби організації зв’язатися з заводами? Ідеологічну тотожність між ВУСППом і Пролітфронтом (коли б вона була) визначалося б, в першу чергу, продукціями основних кадрів й літературно-ідеологічними тенденціями керівних верхівок цих двох організацій. Що ж ми мали в цьому плані? Хоч ВУСПП і Пролітфронт — обидві ці організації — й спиралися на одні й ті ж комуністичні засади, але в той час, коли ВУСПП, зародившись в боротьбі з ухилами, повставши як заперечення до націоналістичних відхилень від генеральної лінії партії, м а в   з д о р о в е   п р о л е т а р с ь к е   я д р о,   я к е,   з р і с ш и   х у д о ж н ь о   і   п р о д у к ц і є ю   с в о є ю,   і   п е в н и м и   л і т е р а т у р н о-і д е о л о г і ч н и м и   т е н д е н ц і я м и,   й ш л о   в   н о г у   з   п а р т і є ю,   а   з н а ч и т ь — з   ч а с о м,   а   з н а ч и т ь,   і   з   ж и т т я м,   в   ц е й   ч а с   П р о л і т ф р о н т,   п р и н а й м н і   й о г о   к е р і в н а   в е р х і в к а   й   ч а с т и н а   о с н о в н и х   к а д р і в,   т і л ь к и   н а м а г а в с я   ц е   з р о б и т и   і   у   в с я к о м у   р а з і   в і д   ж и т т я   в і д с т а в а в   і   ч а с т о   н е   п о п а д а в   й о м у   в   т а к т. Факти? Відсутність чіткої провідної лінії не тільки створювала атмосферу цілковитої дезорганізації й іноді навіть нерозуміння подій на фронтах соціалістичного будівництва, але й приводила часто до виникнення нездорових літературно-ідеологічних тенденцій. Факти? Фактів таких можна набрати чимало хоч би з резолюції останніх зборів Пролітфронту, що її надруковано в «Літературній газеті» й підписано всіма членами цієї організації. Тут ми маємо й те, що «організація не підняла на певну височінь критику дрібнобуржуазної суті помилок ВАПЛІТЕ, й те, що організація не відмежувалася від «Літературного Ярмарку». Тут ми маємо й «відсутність розгорнутої критики помилок окремих своїх членів, що в своїй творчій та літературній громадській роботі припустилися серйозних політичних збочень від генеральної лінії пролетарської літератури» тут ми маємо… і т. д. Випадково все це трапилося? Зовсім не випадково. Саме такі факти й явилися результатом впливу нездорових літературно-ідеологічних тенденцій. І коли ці факти я не можу назвати фактами, з яких виникала певна войовнича система поглядів, бо це не відповідає історичній істині, то у всякому разі ці факти свідчили про таку ідеологічну атмосферу, якої ВУСПП ніколи, до речі, не мав. Отже, як бачите, не можна говорити про ідеологічну тотожність між ВУСППом і Пролітфронтом, б о   т а к о ї   т о т о ж н о с т і   п о   с у т і   н е   б у л о.

Та й справді: що таке Пролітфронт? Відкіля він взявся, яка родословна його? Розпочав він своє існування, по суті, не рік і не півтора року тому, а саме з розколу в «Гарті», коли не помиляюсь, — в 1924 році. Основне керівне ядро Пролітфронту — це саме те ядро, що так чи інакше еволюціонувало через «Урбіно», ВАПЛІТЕ, «Літературний Ярмарок». Що ж собою являло це основне ядро? В о н о   я в л я л о   н е   щ о   і н ш е,   я к   с в о є р і д н у   г р у п у   п а р т і й н о ї   й   р а д я н с ь к о ї   і н т е л і г е н ц і ї,   щ о   м а л а   с в о ю   н е   м е н ш   с в о є р і д н у   с и с т е м у   п о г л я д і в   н а   л і т е р а т у р у,   н а   м и с т е ц т в о   й   н а в і т ь   н а   ж и т т я   й   щ о   п р и т р и м у в а л а с я   п е в н и х   г р о м а д с ь к о-е т и ч н и х   і д е а л і в. Детально зупинятись на цій системі й на цих поглядах я не думаю хоч би з тих міркувань, що це тема окремої й чималої доповіді, скажу тільки, що ці погляди й ці ідеали, проходячи через ВАПЛІТЕ, тим часом свідчили, з   я к и х   с о ц і а л ь н и х   п р и к о р н і в   в о н и   ж и в и л и с я. Ці погляди й ці ідеали, безперечно, виросли з   д р і б н о б у р ж у а з н о г о   с е р е д о в и щ а. Ставка на «генія», боротьба за т. зв. «велику літературу» з протиставленням її літературі «дня», погляди на письменника як на громадську одиницю, що мусить бути в конфлікті з сучасним йому суспільством, і т. д., — в с е   ц е   м о ж е   в х о д и т и,   з в и ч а й н о,   т і л ь к и   в   с и с т е м у   п о г л я д і в   д р і б н о ї   б у р ж у а з і ї. Залишились непорушними ці погляди й ці ідеали серед названих пролітфронтівців? Звичайно, ні. За часів (з цих «часів» я іронізую) ВАПЛІТЕ ці погляди й ці ідеали стояли до певної міри непорушними, бо, по суті, вони були «віддушиною», з якої живилася налякана дрібна буржуазія. «Доба» «Літературного Ярмарку» — це вже був час, так би мовити, кардинальної переоцінки цінностей. На зорі реконструктивного періоду люди, що хоч і не зуміли виробити собі чіткої класової лінії, але й, будучи породжені революцією і розумово завжди стоячи на боці пролетаріату, не могли, звичайно, не бачити, як життя трощить їхніх колишніх божків. Пролітфронт був новим кроком вперед, а з розформуванням його, разом з виявленням публічно бажання вступити до ВУСППу, ми маємо цілковиту капітуляцію. Цим я, звичайно, не думаю сказати — ще раз підкреслюю, — що основні пролітфронтівські кадри (під цими кадрами я умовно розумію саме ту групу, що створювала ініціативне ядро при зародженні Пролітфронту), — що основні кадри, еволюціонуючи в бік вусппівської генеральної лінії, були нещирими в своїх засудженнях колишніх помилок, цим я ще раз хочу підкреслити, що говорити про цілковиту ідеологічну тотожність між ВУСППом і Пролітфронтом можна було тільки з великою натяжкою, бо старі ухильницькі традиції й тенденції, на яких довгі роки виховувалися вищезгадані кадри, за певної й відомої вам замкненості Пролітфронту, за його ворожого ставлення до ВУСППу завжди перешкоджали пролітфронтівцям сприйняти генеральну лінію пролетарської літератури.