* * *

Мене твій погляд ловить
З-під тих шовкових вій,
І чистим сріблом дзвонить
Веселий голос твій.
      Твій ніжний голос
      В’ялить мене щодня.
      Від нього, мов той колос,
      Хилюсь до тебе я.
Від погляду одного
Я таю, мов той віск,
А ти — холодна скеля,
Бездушний обеліск.