* * *

Де ти, сподівана доле?
Де ти, надіє свята?
Вже проминають поволі
Ті молодії літа,
Гасну і в’яну поволі,
Серце щоднини болить…
Де ти, сподівана доле? —
Тихо! Бо доленька спить!..
    Де ти, сподівана доле?
    Чом тебе й досі нема?
    Вже наступає поволі
    Добра холодна зима.
    Серце в грудях леденіє,
    Камінь на серці тяжить…
    Де ти. рожева надіє? —
    Тихо! Надія мовчить!..
Де ти, сподівана доле?
Де ти, надіє моя?
Сохну і в’яну поволі…
Вічно скитаюся я.
Щастя не мав я ніколи…
Гаснуть надії мої.
Вже не віднайду я долі,
Не дочекаюсь її!..