Так само в цей же час було закінчено відділення суду від російського центру. Правда, український Уряд не посмів порушити характеру всеї сістеми цього суду, залишивши її в суті своїй такою, як вона була й за царів. Тільки замісць російського Сенату було утворено Український Сенат та ще пороблено деякі дрібні зміни, які не мали ніякого впливу на суть цього охоронного орґану буржуазного ладу. Але цілком самостійний, не залежний від яких будь центральних вищих судових інстітуцій був свій український суд, навіть зовсім такий, „як у людей”, се-б-то з своєю власною „старою мацапурою”—Сенатом.

А що найбільше довершало самостійницьку форму державности України, так це те, що й Франція, й Англія, й инчі держави, нарешті, дали своїх офіціальних представників при Українській Народній Республіці. Антанта тепер це, очевидно, вже забула й ніяк не могла останніми часами (особливо під час мирової конференції в Парижі) цього пригадати. Отже для того, щоб нагадати ці давно-забуті моменти так хутко зів’ялого кохання ґалантних „союзників” до молодесенької селянської красуні я приведу в усій точности найважніші їхні любовні листи-документи.

Ось один із перших „зальотів”. Відносини ще не ясні. Ґалантний джентельмен ще не зовсім певний, що має прекрасна хуторянка. Отже один із перших листів звучить так:

“Mission Militaire Française en Russie.
Front SO.
Kiev, le 5/18 Décembre 1917.
Texte des paroles adressées à
Monsieur Vinnitchenko, Premier
Secrétaire général de la République
Ukrainienne, par le Général
Tabouis de la Mission Militaire
Française au front sud-ouest le
6/18 Décembre 1917.
Les Puissances Alliés n’ont pas encore pris une décision officielle vis-à-vis de l’Ukraine, mais j’ai déjà été chargé de transmettre à M. Choulguine la sympathie des Alliés pour les efforts que fait le Gouvernement Ukrainien dans le but de rétablir l’ordre, de reconstituer une force de résistance et rester fidèle aux Alliés.
J’avais cru de mon devoir de ne pas attendre un Mandat officiel et de vous demander de m’entretenir avec vous, dans le but de ne pas perdre un temps précieux, de ne pas être pris au dépourvu si le moment venait d’agir, et par suite de préparer les mat?riaux d’une discussion éventuelle relativement aux secours financiers et techniques que les Alliés pourraient fournir à l’Ukraine pour l’aider dans son oeuvre gigantesque d’organisation et de relèvement.
Je suis heureux d’avoir pris cette initiative, car hier soir j’ai reçu ordre de vous inviter, en vue d’une aide financière et technique que la France pourrait apporter à l’Ukraine, à préciser et à faire transmettre à l’ambassade de France au plus tôt, le programme que le Gouvernement Ukrainien pense réaliser et les besoins correspondants.
Par cette démarche que je fais, le premier, vous pouvez vous rendre compte que les sympathies de la France à votre endroit sont réelles et effectives.
TABOUIS”.

(Військова Французська Місія в Росії
Фронт П.-С.
Київ 5/18 грудня 1917
Текст слів адресованих Панові
Винниченкові, першому ґенеральному
Секретареві, ґенералом Табуї
з французської Військової Місії
південно-східного фронту
5/18 грудня 1917.
Союзницькі Держави ще не приняли офіціального рішення відносно України, але мені вже було доручено передати п. Шульгину сімпатію союзників до тих зусиль, які робить Український Уряд в цілях установлення порядку, відновлення опірної сили й бажання лишитись вірними союзникам.
Я вважаю своїм обов’язком не чекати офіціального мандату й прохати побачення з вами, щоб не губити дорогоцінного часу, щоб не бути захопленим зненацька, коли б прийшов час акції, й значить приготувати матеріали евентуальної діскусії що до фінансової та техничної допомоги, яку союзники могли б дати Україні, щоб допомогти її велетенській роботі орґанізації та відродження.
Я є щасливий тим, що виявив цю ініціативу, бо вчора ввечері я одержав наказ попрохати вас, в цілях фінансової та техничної допомоги, яку Франція може дати Україні, зазначити точніше й передати в французську амбасаду яко мога швидче програм, який Український Уряд гадає реалізувати й відповідні потреби.
Мій заход, котрий я роблю перший, може вас запевнити в тому, що сімпатії Франції відносно вас суть реальні та дійсні.
ТАБУЇ.)

Отже, як видно, в цій „записочці” ще помітно обережність ловкого, досвідченого ловеласа: нема, наприклад, ніякого звернення й у підпису нема ніжностей. Але вже є деякі натяки на можливість чогось „серйознішого”.

І от те серйозніше вже є в другому листі. Тут уже джентельмен, очевидно, докладніше розвідався про хуторяночку, про її чудові лани, про отари, про цукор і т. д. і одважився заговорити виразніше. Уже є й звернення й ніжність у підпису.

Точний текст цього документу такий:

„Le Général
Commissaire de la République
République Française
Kiev, le 2l Décembre 1917./
3 Janvier 1918.
Le Général Tabouis, Commissaire
de la République Française
auprès du Gouvernement de la
République Ukrainienne, à
Monsieur le Secrétaire Général
aux Affaires Etrangères de la
République Ukrainienne.
Monsieur le Secr?taire G?n?ral.
J’ai l’honneur de vous prier de porter à la connaissance du Gouvernement de la République Ukrainienne, que le Gouvernement de la République Française m’a désigné comme Commissaire de la R?publique Française auprès du Gouvernement de la République Ukrainienne.
Je vous demanderai, en cons?quence, de bien vouloir me faire savoir quel jour et à quelle heure je pourrai faire au chef du Gouvernement ma visite solennelle de présentation officielle.
Veuillez, Monsieur le Secrétaire Général, agréer l’assurance de ma haute considération.
TABOUIS”.