* * *

Вільні чайки — супутниці милі
У плавбі, вдалині од землі.
На світанку вони злотокрилі,
Срібно-сизі — в вечірній імлі.

А вночі… Де їх бідні оселі?
Поблизу сивих подруг нема.
Надихає думки невеселі
Пересолена морем пітьма.

В мене прибрана, тепла каюта,
На столі — помаранчі, вино…
І свободи чаїної скрута
Заглядає всю ніч у вікно.