Про УКРЛІТ.ORG

«Вже ночі під листопадом ночують…»

(1976)

Вінграновський Микола Степанович

Твори Вінграновського
Скачати текст твору: txt (2 КБ) pdf (68 КБ)

Calibri

-A A A+

* * *

Вже ночі під листопадом ночують,
Примерзла опустилася латать,
І щуки воду слухають — не чують,
І снігурі поміж сніжинами летять.

Сміється заєць з морквою за вухом,
Зеленим носом ловить сніженя…
І пахне шишка біля себе сухо,
І степ лежить від мене — до коня…

Тим часом ніколи: вісімдесятим ліком,
Двадцятим віком почнемось — нема!..
Учоренько тут басувало літо,
Тепер дивися: молода зима!

І стежка вже не лащиться під ногу,
І не співає — каркає лиш птах…
Взуваймось добре на свою дорогу,
Вдягаймось тепло на зимовий шлях.

Я обніму тебе. Тебе я обнімаю.
Мій білий подих на твоїй руці,
Холоне мла. І каже: облітаю, —
То каже мак.

1976

вгору