* * *

Темніє вечір, вівці і горби,
Погуцали під гору дві смереки,
Боками світять хмари і гриби,
І світить Шлях, що із Варяг у Греки…

Поворухнися, дощику, і стань!
Полоскочи метелику за вухом,
А там піди, як схочеш, на Обухів,
Обухова не схочеш — на Саврань!

І ти, темнава птице, не лети
Із мого серця в летище далеке —
Вечірнє слово тихо засвіти,
Як світить Шлях, що із Варяг у Греки.

1980