Гей, у лузі та й не перше літо
Вигляда некошена трава.
Гей, у полі та й не перше жито,
Та й не перше жито дозріва.
Не повернуть козаки з походу,
Не заграють сурми на зорі…
Будуть вік стояти біля броду
Посивілі верби-матері.
1955
Переспів з народної
Симоненко В. А. У твоєму імені живу. — К.: Веселка, 1994.