Про УКРЛІТ.ORG

Любов

Скачати текст твору: txt (1 КБ) pdf (69 КБ)

Calibri

-A A A+

Дзвенять німою тугою ліси,
Коли їх ніч тремтлива обнімає
І від очей у ревності ховає
Принади їх первісної краси.

Бринять живою радістю ліси,
Як ранок спалахне на небокраї,
Як сонце огняне завісу піднімає
Із їх первісної і чистої краси.

Мені здається, — може, я не знаю, —
Було і буде так у всі часи:
Любов, як сонце, світу відкриває
Безмежну велич людської краси.

І тому світ завжди благословляє
І сонце, що встає, і серце, що кохає.

Симоненко В. А. У твоєму імені живу. — К.: Веселка, 1994.
вгору