Хожу берегами,
     Та й не нахожуся;
Дивлюсь на сади зелені,
     Та й не надивлюся,

     Сади-виногради
     В воду поринають;
Поуз берег ясні смуги,
     Як срібло, сіяють.

     Шукаю-питаю
     Зеленої рути,
Щоб тебе, мій рідний краю,
     Навіки забути.

     В тобі, рідний краю,
     Люди туманіють;
По степах твоїх розлогих
     Будяки красніють.

     Тобі, рідний краю,
     Не дав Господь долі.
Розкинулась твоя доля
     Могилами в полі.

     Зійду на могилу,
     Гляну на Вкраїну…
Помандрую в чужі землі,
     Та там і загину.

1861