* * *

Добрі терплять нужду, по миру товчуться,
І все невлад їм приходить, за що не візьмуться.

До кого ж ласкава ся доля лукава,
Такий живе, як сир в маслі, спустивши рукава.

Без розуму люди в світі живуть гарно,
А з розумом та в недолі, вік проходить марно.

Ой доле людськая, чом ти не правдива,
Що до інших дуже гречна, а до нас спесива.

1819