Сходить сонце, ясний обагрянок
Заглядає у вічі мені:
А чи добрий у мене ранок,
Чи не плакала я вві сні?

Ранок — добрий.
А ночі, ночі!
Снишся ти і чужі краї…

Плакали сині очі.
Плакали сірі очі.
Плакала чорні очі.
І всі — мої.