Рудії сонячні м’язи́
В обіймах міцно тиснуть-тиснуть…
Але вагу я цю носив,
Як сурма срібноструйну пісню.

Гнідої спеки оберемок
Лежить у мене на спині,
І вдалечінь неначе йдемо
З тобою, золотий паліє.

Куди? Куди? Та звісно ж —
Туди, туди, за обрій чалий…
…Я вдарив ще раз топірцем
І грюки лунко поплигали.