Стукало в голову:
— Ала-верди! Ала-верди!
І ще:
— Губ-трамот! Ала-верди!
Нюся покликала:
— Вам боляче? Скажіть правду!
Він:
— Не знаю, я дивлюся вгору — там синьо і нічого не видно, а я щось знаю. Його ніхто не бачить, а я почуваю. Налетить вітер, розвіє його — я про дим — і нічого не буде. Загориться будинок, і довго на всю вулицю йде дух. Тоді буває тоскно.
Нюся:
— Все так, все дим! Я бачила вчора книжечку, червона, для молоді, про козаччину. Малюнки там. Один малюнок: козаки на морі — величний малюнок. Над ними буревісники, над ними в хмарах сховано блукають бурі. Під ними морська безодня. Це символ безумства хоробрих. І от під малюнком напис: «Козаки випливають грабувати турецькі міста». І текст відповідний… Може, й козаччина через сто літ буде дим…
Карк зблід і схопився з канапи. Але не повірив тому, що хотілось. І було тоскно.
Карк пішов у свою кімнату, сів біля столу, в якому був браунінг.
Так просидів до трьох годин ночі.
…Близько вікна пролетіла пташина, гасли зорі. На міській башті загорівся циферблат.
XVIIІ
Новелу скінчено… Що? Так, скінчено…
…Велике промислове місто, велике, але не величне: забуло слобожанське народження, забуло слобожанські полки…
…А проте чудові легенди революції теж виростають тут.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Нарешті коментарій і дієві особи:
1. Автор.
2. Читач.
Ч и т а ч. Послухай, шановний авторе, де ж твоє авторське обличчя?
А в т о р. Любий мій читачу, це ж Карків щоденник (для того: розкрити природу типа), і тільки зрідка проривався я.
Ч и т а ч. Ну, а хто ж ти, шановний авторе?
А в т о р. Милий мій читачу, редактор Карк думає, що я — раrvenu.
Ч и т а ч став біля вікна і замислився.
А в т о р. По-мойому, я виконав своє завдання. Га?
Ч и т а ч мовчав.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
У кімнату влетів запашний вітер.
У далекій кузні співали молотки.
За вікном стояв город у вечоровій задумі.
А на горизонті відходило шосе в степову бур’янову безвість.
______________
1 Подається за вид.: Тичина П. Поезії, — Х., 1929.— С.61.
2 Повстанці (латин.).
3 Невеликі плоскодонні човни.
4Скороч. з рос.: Государственное политическое управление — організація, що займалася паралельно з ЧК політичною розвідкою.
5 Прошу, зайдіть! (Фр.)
6 Популярне тогочасне скороч. з рос., можливо: губернский транспортно-моторизованный отдел.
7 Вихідець з низів, який вдає з себе пана «уродзоного» (фр.)