Скажіть мені, добрі люди,
В кого я вродилась:
Що на світі жила мало,
А вже й зажурилась.

Чи вийду я у садочок,—
Важенько вздихаю;
Чи співала б, чи летіла б —
І сама не знаю.

Чи вийду я до річеньки,—
І знов зажурюся.
Все дивлюся в степ широкий,
Та й не надивлюся.

За хвилею хвиля друга
Шумить і женеться,
А у мене душа тужить
І серденько б’ється.

Місяць ясний з зіроньками
Тихо розмовляє;
А у мене, молодої,
Розмови немає.

Скажіть мені, добрі люди,
Що мені робити:
Ой як мені на сім світі
Без кохання жити?

Коли б мені дали крила,
То я б полетіла,
Голубкою на рученьку
Миленькому б сіла.

Отоді б я, добрі люди,
Вас би не питала;
Жила б собі, співаючи,
І горя б не знала!

1855