Була весна, минає літо,
Бог погодив все перебуть;
Скосили сіно, зжали жито,
Вози риплять, добро везуть,
Благаю щиро: «Дай же, боже,
Довгенько стежечку топтать,
Щоб діялось усе, як гоже,
Щоб зла і ворога не знать;
Щоб в полі нива хліб родила,
А дома добре піч пекла,
Щоб ясна правда душу гріла
І доля тихая жила!»

[1889]