«Я таке, що всякий знає,
Бо на мене світ увесь
Ласо дуже поглядає»,—
Обізвався хтось і десь.
«Кращі, може, є від тебе,—
Одмовля чийсь голосок,—
І приманюють до себе
Гарні очі і роток.
Роздивися, милий друже,
У кого краса видніш,
Шелестиш про себе дуже,
А мене кохають більш».

      [1891]