На риночку спекулянтка
Просом торгувала.
Добра того вона мала
Майже півчувала.
Щоб торгівля йшла жвавіше,
Десь хильнула чарку
І з сусідкою по місцю
Зав’язала сварку.
— Не було ще в цілім світі
Гіршої зарази!
— А ти, клята торбохватко,
Дурна аж три рази.
— А ти двісті!
— А ти триста.
— А ти — три мільйони!
— А ти дурна знаєш скільки?
Три сиксиліони! —
Спекулянтка, що такого
Слова не чувала,
Стала пригорщами кидать
Просо із чувала,
Репетуючи при тому:
— Нехай зна весь ринок,
Що дурна ти рівно стільки,
Скільки тут пшонинок!