УКРЛІТ.ORG — публічна електронна бібліотека української художньої літератури. ЗЕРОВ МИКОЛА Брама Заборовського I Ні, не бундючний, ситий гетьманат, Не багатир — полковник череватий, — ЇЇ поставив очі чарувати Смиренний рясофорний меценат. Намігся він, замість жебрацьких лат, Убрати гору в золото й шарлати, І кутодахі виросли палати Серед поліських гонтом битих хат. Наук любив він сяйво щирозлоте І школам оддавав свої турботи, І був світильник щедрий і благий. В дні займанщин, хижацькі і брутальні, Святительську пишноту панагій Він забував для книг і готовальні. 1930 ІІ (Коректив) Ваш милий образ — трафарет і хрія: Був характерніший цей меценат — Князь церкви, синодальний дипломат, Досвідчений і промітний вітія. Він знав, як оздобляє панагія, І люстро мав на споді (біля врат Оглянути пишноту власних шат), Дбав, щоб була ефектна літургія. А гроші, жертвувані школярам, Рипіди й маски тріумфальних брам — То є медаль, що має на звороті Хижацтво й хамство "від усіх джерел": Гладких ченців, що догоджають плоті, І чорні стріхи монастирських сел. 12.12.1930 Постійна адреса: http://ukrlit.org/zerov_mykola_kostiantynovych/brama_zaborovskoho