УКРЛІТ.ORG — публічна електронна бібліотека української художньої літератури. ЗАГУЛ ДМИТРО «Порозпліталися гірлянди…» * * * І Порозпліталися гірлянди Білих лілій і білих бігоній, — Буйно розвились червоні троянди, Засміявся мак червоний. Вихром півночі війну, Піду всесвітом цілим — Я об’являю війну Білим лілеям, бігоніям білим! Янголом помсти понад степами Порозсипано квіти червоні… Годі нам бути рабами! Кулаками долоні! Треба пірвати ті вінки З білих лілій і білих бігоній. Хай розвиваються наші квітки Втіхи, безумно червоної!.. II Вороногривий кінь Махнув розхристаним хвостом. На землю впала чорна тінь, Лежить земля хрестом. Хрестом — З опльованим Христом.       Зареготався день, Заграв громами судних сурм — Вороногривий день у день Біжить здаля на штурм, На штурм! Під регіт сурм.       Здригнулася блакить, Така чудна, така чуйна! Куди? Куди той кінь летить? Невже це знов війна? Війна — Сумна старовина!       Вороногривий кінь Замів світи своїм хвостом — І світлий степ заслала, тінь, І трупи над хрестом Листом. І ми хрестом… III Там, де втомно в темінь тоне       Кучерявий вечір, Хтось невтомним дзвоном дзвонить       Про чарівні речі. Шелестять шовкові хмари       Безчисленним шовком. Вечір хмарами гітарить —       Марить безумовку. Простягнулась ген з діброви       Тінь нічного духа. Вечір сном примружив брови       І напружив вуха. Вечір чаром зачервонив       Монотонне плесо. Хтось в чарівнім царстві тонів       Відправляє месу. Постійна адреса: http://ukrlit.org/zahul_dmytro_yuriiovych/porozplitalysia_hirliandy