УКРЛІТ.ORG — публічна електронна бібліотека української художньої літератури. ЗАГУЛ ДМИТРО Осінній вечір Der Ströme Seelen, der Winde Wesen… (c.Heym) Душа потоку, суть вітру… Плюскоти річки і шелести гаю Тонуть прозоро в замислений вечір, Де чисто і ясно, неначе в нетечі, Горючі осінні ліси дотлівають. Плинуть хмаринки у течінь гарячу, Де сонце на заході обрій стрічає, А сиві верби галузки печалі Схилили в воду і довго плачуть. Вже вересневі дощі сполоскали Нив непривітних поорані смуги, А коси берізок, що жовтими стали, Розчісує вітер гребінчиком туги. Вечір осінній — спокій прозорий, Обрій глибокий, мов очі дитинні. Далеко на сході вже дивляться зорі: Коли ж той вечір погасне в долині? За літом не плачу, за днем не зітхаю, Я серцем сміюся, бо жаль не до речі. Як верби з одчаю — я рук не ламаю, Хай гине літо! Хай гасне вечір! 1925 Постійна адреса: http://ukrlit.org/zahul_dmytro_yuriiovych/osinnii_vechir