УКРЛІТ.ORG — публічна електронна бібліотека української художньої літератури. ЗАГУЛ ДМИТРО «І невже ж це правда, що напередодні…» * * * І невже ж це правда, що напередодні Вічної руїни, повного кінця, Освітило сонце на краю безодні Променем надії змучені серця? Ні! Я вам не вірю, що кінець так скоро, Що й оця надія згине з нами враз, Що впаде остання нетривка опора І безодня чорна поховає нас. Ні, я вам не вірю що даремна праця, Запал і завзяття довгих поколінь. Що діждаться щастя нам таки не вдасться І прийдеться впасти трупами в глибінь. 1919 Постійна адреса: http://ukrlit.org/zahul_dmytro_yuriiovych/i_nevzhe_zh_tse_pravda_scho_naperedodni