УКРЛІТ.ORG — публічна електронна бібліотека української художньої літератури.


ВОРОНЬКО ПЛАТОН
«Жінка стоїть при труні…» 


* * *

Жінка стоїть при труні,
Гріє руками холодне чоло.
Вона не зуміла віддати тепло
Найближчій людині за ночі і дні,
За довгі літа невеселі, трудні.
Шепоче:
— Я надто скупою була
На кожну краплину, часину тепла.
Тепер воно кригою стане в мені. —
Торкнулася кіс,
А вони крижані.


Постійна адреса: http://ukrlit.org/voronko_platon_mykytovych/zhinka_stoit_pry_truni