УКРЛІТ.ORG — публічна електронна бібліотека української художньої літератури. ВОРОНЬКО ПЛАТОН «Стояло літнє місячне безвітря…» * * * Стояло літнє місячне безвітря. Старий ялинник наче скам’янів, Він підіймав шпилів готичні вістря, Мережив тінню рівний пруг полів. З-під крил упали бомби-запальниці. Шпилі повільно сунулись на пні, А пруг ланів — неначе край спідниці У юнки на Купала при вогні. Коли б дівча — втекло чи закричало, А бір мовчав, не зойкнули лани. Лише насіння — всіх начал начало — Нестямно рвалося кудись на край війни. Де ж край війни?.. Ніхто не знав на світі. І падали зернята в жар згори, Як падають бійці, раптово вбиті, Як падають їх рідні матері, Коли приносять звістку поштарі. Постійна адреса: http://ukrlit.org/voronko_platon_mykytovych/stoialo_litnie_misiachne_bezvitria