УКРЛІТ.ORG — публічна електронна бібліотека української художньої літератури. ВОРОНЬКО ПЛАТОН «Мені приснилась та білява…» * * * Мені приснилась та білява, Що у чернечому гаю Спливла з туману, мов уява, І душу вразила мою Простими, ніжними словами. Текла ріка між островами І підмивала явори. Багато літ з тії пори Пройшло в минуле. Промайнули Юнацькі весни мандрівні, Столиці, слободи, аули — Аж до війни. І на війні Вона приснилася мені Або привиділась — Не знаю. Вночі лежав я серед гаю, І кров холола на льоду. Тоді почулось: — Бачу, знаю! Іду, іду! Лечу, лечу! Сльозами рану омочу… І підійшла моя білява, То був не сон і не уява — Вона сестрою підійшла. Цілющі сльози пролила На рвану рану вогневу. І я живу. Постійна адреса: http://ukrlit.org/voronko_platon_mykytovych/meni_prysnylas_ta_biliava