УКРЛІТ.ORG — публічна електронна бібліотека української художньої літератури. ВОРОНЬКО ПЛАТОН Люблю я ліс Люблю я ліс! Дрімотний ліс. Він партизанові приніс Жаданий захист І спочинок. І не один звитяжний вчинок Я по стежках його проніс За нашу рідну Батьківщину. Березу, вільху і ліщину, Дубів могутність величаву І навіть тихий верболіз — Люблю я ліс. Його по праву Я і шаную, і люблю. Вклоняюсь пишному гіллю, Бо тричі щиро напоїв Коріння буків і дубів Своєю кров’ю молодою. Тепер спокійною ходою Проходжу лісом. Тихий шум Мені навіяв безліч дум Про давні роки незабутні І про омріяні, майбутні, В які ростимуть І цвістимуть Оці незаймані ліси, Красу новій землі нестимуть У вік найвищої краси, У вік без війн, Без крові, Сліз. Люблю я ліс. Постійна адреса: http://ukrlit.org/voronko_platon_mykytovych/liubliu_ya_lis