УКРЛІТ.ORG — публічна електронна бібліотека української художньої літератури. ВОРОНЬКО ПЛАТОН «Досвітній шепіт ночі — таїна…» * * * Досвітній шепіт ночі — таїна. Край неба засіріли чорні хмари. На все міжгір’я — лампочка одна, Немов із башти мстивої Тамари. Скресає пташки хрипкий голосок, Він, як і вогник, поки що самотній. З імлистої міжгірної безодні Світанок вирвався до моря на пісок. Не згасне вогник — в променях розтане, Самотній заспів потече у хор. І день новий, мов дядько Чорномор, В шоломі сонця вибреде з туману. Тоді прокинеться минулого одвічність, Обійме юнооке майбуття, І самоти манлива особистість Розчиниться в буденності буття. Постійна адреса: http://ukrlit.org/voronko_platon_mykytovych/dosvitnii_shepit_nochi_taina