УКРЛІТ.ORG — публічна електронна бібліотека української художньої літератури. ВЛИЗЬКО ОЛЕКСА Гесіод І Між неуцтва і між маразму, неначе мухи на листі, виконуємо і не раз ми слова безвольні і пусті.             Та я не кину їх             на тацю,             бо хочу вірити,             що от             надійде знов             любити працю             новий ліричний             Гесіод! II Куди ти підеш, Україно? Кого питати? Ясно й так! Уся в знаменах, як в жоржинах, ти пружиш нерви, мов Спартак! І, щасна сонцем, на чорнозем виходиш юнню поколінь зросити лірикою прозу перебороти сон і лінь! III Титан би я! Зробив би все я! Титан би я! Та все дарма! На кожнім кроці Одіссея, але ж Гомера і нема! І все ж не кидаю на тацю і глузд, і віру: скоро от надійде знов любити працю оскаженілий Гесіод! Постійна адреса: http://ukrlit.org/vlyzko_oleksa_fedorovych/hesiod