УКРЛІТ.ORG — публічна електронна бібліотека української художньої літератури. ВІНГРАНОВСЬКИЙ МИКОЛА Повернення до Львова (1971) I Десь далеко-далеко, що лиш слово домове, Десь глибоко-глибоко в стародавньому дні, Обізвався твій голос, моє місто-любове, Твоє ніжне крило пролітає в мені. В цьому нашому світі, у плинкім нощеденні, В цьому нашому світі, де доля терпка, Моє місто-любове, нам з тобою священні І світанок Данила, і вечір Франка. Доки сняться нам сни, доки сняться нам ріки І марнота марнот по душі не снує, Моє місто-любове, дорогі нам навіки Ті, хто десь за тобою, ті, хто зараз тут є! II На маленькій планеті у великому лузі Сходить вечір на сине, на сизе й сумне. На шовковому вальсі, на блакитному лузі Як давно і недавно ти любила мене. Як раптово в хвилини блакитношовкові, — Іще рух! іще крок! іще подих грози! — Зацвіли твої пальці першим цвітом любові, Зацвіли твої очі першим цвітом сльози… Відчорніли в саду переспілі пасльони, Ззимували сніги ув обійми ріки… Та порожні мовчать на цепах телефони, Та над ними порожні летять літаки… На маленькій планеті у великому місті Сходить вечір на синє, на сизе й сумне. На сивавих дощах в сполотнілому листі Як далеко-давно ти любила мене… 1971 Постійна адреса: http://ukrlit.org/vinhranovskyi_mykola_stepanovych/povernennia_do_lvova