УКРЛІТ.ORG — публічна електронна бібліотека української художньої літератури. ВІНГРАНОВСЬКИЙ МИКОЛА Пісня (1965) Грім грому, блискіток аркани, І ядра хмар, корогви неба змерклі. Тремтять з відбитими ногами і руками Козацькі черепи під Берестечком в церкві. Тремтять козацькі черепи в зовиці, Звуть-кличуть ноги свої, руки і шаблі, І коней кличуть, порох і сулиці, Себе — живих — звуть-кличуть із землі. Та не біжать їм коні із долини, І порох змок, з очей-калиновіть. Вони ж кричать, бо голос України Вчувається в кривавищі століть. Грім грому, хмари сріблом куті, Сум’яття дум, у серці крик сичів… Мовчать козацькі черепи забуті Під Берестечком в церкві уночі. 1965 Постійна адреса: http://ukrlit.org/vinhranovskyi_mykola_stepanovych/pisnia