УКРЛІТ.ORG — публічна електронна бібліотека української художньої літератури. ВІНГРАНОВСЬКИЙ МИКОЛА На золотому столі (1956) О. Довженку Над безоднею світу багряна скала Стоїть і хитається в хмарах синіх. На білому тлі золотого стола Відбилися пера стальні і гусині… Там Пушкін під зорями і Тарас, Там Лєрмонтов плаче вві сні і лютує, В рожевих зірницях там вітер погас, 1 тиша колиску собі гаптує. Встають під скалою і сонце, й гроза, І дні пропливають над нею без ліку… Схилився в задумі там геній-козак З жорстокого віку, з квітучого віку. Він йшов до стола, осіянний добром, Він пише слова золотим пером. Він йшов до стола крізь буденний хмиз В буремнім вогні беззупиння живого. Це він не зійшов до народу вниз, А тихо злетів до народу свого! І, повен звитяги, згорів на землі, В калюжах побачивши зорі… Внизу під скалою летять журавлі, Земля в яблуневім уборі. На хвилях полощуться лози, як дим… Прокинулись люди в хвилину пізню… Підвівся козак за столом золотим, Столом золотим комунізму. 1956 Постійна адреса: http://ukrlit.org/vinhranovskyi_mykola_stepanovych/na_zolotomu_stoli