УКРЛІТ.ORG — публічна електронна бібліотека української художньої літератури. УКРАЇНКА ЛЕСЯ Мій шлях (1890) На шлях я вийшла ранньою весною І тихий спів несмілий заспівала, А хто стрічався на шляху зо мною, Того я щирим серденьком вітала: “Самій недовго збитися з путі, Та трудно з неї збитись у гурті”. Я йду шляхом, пісні свої співаю; Та не шукайте в них пророчої науки, — Ні, голосу я гучного не маю! Коли ж хто сльози ллє з тяжкої муки, — Скажу я: “Разом плачмо, брате мій!” З його плачем я спів з’єднаю свій, Бо не такі вже гіркі сльози — спільні. Коли ж на довгому шляху прийдеться Мені почути співи гучні, вільні, — В моїй душі для них луна знайдеться. Сховаю я тоді журбу свою І пісні вільної жалем не отрую. Коли я погляд свій на небо звожу, — Нових зірок на йому не шукаю, Я там братерство, рівність, волю гожу Крізь чорні хмари вгледіти бажаю, — Тих три величні золоті зорі, Що людям сяють безліч літ вгорі… Чи тільки терни на шляху знайду, Чи стріну, може, де і квіт барвистий? Чи до мети я певної дійду, Чи без пори скінчу свій шлях тернистий? Бажаю так скінчити я свій шлях, Як починала: з співом на устах! 22 мая 1890 Постійна адреса: http://ukrlit.org/ukrainka_lesia/mii_shliakh