УКРЛІТ.ORG — публічна електронна бібліотека української художньої літератури. СИМОНЕНКО ВАСИЛЬ Ні, не вмерла Україна! Я зустрічався з вами в дні суворі, Коли вогнів червоні язики Сягали від землі під самі зорі І роздирали небо літаки. Тоді вас люди називали псами, Бо ви лизали німцям постоли, Кричали "хайль" охриплими басами І "Ще не вмерла…" голосно ревли. Де ви ішли — там пустка і руїна, І трупи не вміщалися до ям, — Плювала кров’ю "ненька Україна" У морди вам і вашим хазяям. Ви пропили б уже її, небогу, Розпродали б і нас по всій землі, Коли б тоді Вкраїні на підмогу Зі сходу не вернулись "москалі". Тепер ви знов, позв’язувавши кості, Торгуєте і оптом, і вроздріб, Нових катів припрошуєте в гості На українське сало і на хліб. Ви будете тинятись по чужинах, Аж доки дідько всіх не забере, Бо знайте — ще не вмерла Україна І не умре! Джерело: Бібліотека школяра. Поезія. - К.: Наукова думка, 1998. Постійна адреса: http://ukrlit.org/symonenko_vasyl_andriiovych/ni_ne_vmerla_ukraina