УКРЛІТ.ORG — публічна електронна бібліотека української художньої літератури. СИМОНЕНКО ВАСИЛЬ Некролог кукурудзяному качанові, що згнив на заготпункті Не чути голосінь, іржавіють оркестри, Оратори втомились від кричань: В труні лежить не вождь і не маестро, А просто — кукурудзяний качан. Труна із тупості, бездарністю оббита; Бредуть за нею стомлені думки: Кого оплакувать, кого мені судити, Кому із серця відбивать замки? Кого трясти за петельки і душу? Кого клясти за цю безглузду смерть? Помер качан, і я кричати мушу, Налитий смутком і злобою вщерть. Качане мій, за що тебе згноїли? Качане мій, кому ти завинив? Качане мій, лягли в твою могилу І людська праця, і щедроти нив. Безсонні ночі, неспокійні днини, Мозолі, піт, думок гарячий щем Лягли з тобою поруч в домовину І догнивають під густим дощем. Прокляття вам, лукаві лицедії, В яких би ви не шлялися чинах! Ви убиваєте людську надію Так само, як убили качана. Джерело: Симоненко В. А. У твоєму імені живу. — К.: Веселка, 1994. Постійна адреса: http://ukrlit.org/symonenko_vasyl_andriiovych/nekroloh_kukurudzianomu_kachanovi